A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Станишівська територіальна громада
Житомирська область, Житомирський район

Історія села

Село Туровець розташоване в Поліській зоні Житомирського району за три кілометри від залізничної дороги та чотири кілометри від шосейної дороги,яка сполучає місто Житомир з Білою Церквою.

Відстань від Житомира до села Туровець- 27 км.

Село було засноване близько 400 років тому. Навкруги був ліс і протікала річка  під назвою Рівець, права притока річки Івянка.  Перші поселенці були на прізвище Скороход та Великоборець (ініціалів встановити не можна),це були селяни,які втекли з степової частини України і поселилися по обидві сторони Рівця,де і виникло село Туровець, що говорили, тут-рівець, а звідси пішла назва Туровець. Територія сучасної Туровецької громади складає 3555 га. Населення-356 чоловік. До громади входить 5 сіл: Туровець, Буймир (Кринички), Лісівщина, Мошківка, Грабівка.

За часів кріпосного права поселенням Туровець володів пан Камілій Міжієвський, пізніше його син Ян, поляки за національністю. Селян жили в тяжких умовах. Село було глухе, затиснуте в обіймах лісу і тяжкою працею на пана. Тяжким життя залишалося і після скасування кріпосного права над селянами після реформи 1861 року.Таке життя селян змушувало багато годувальників сімей кидати село і сім’ю та шукати роботу в місті Житомирі або в інших містах.Жителі села організовувалися у боротьбі проти панського гніту,зла,неправди,чинили опір пану,не йшли на роботу і вимагали збільшення плати за свою працю.

Внаслідок наростання боротьби і опору проти панської сваволі і не правди,син пана Міжієвського,який став наслідником володінь свого батька,Ян Міжієвський в 1900 році землю і ліс ,які належали йому,продав селянам села Туровець.(Державний архів.Дело по выкупу крестьянами земель помещика Яна Мижиевского.Опис № 24,справа № 183,почата 06 червня 1865 року).

В травні 1918 році в селі була встановлена радянська влада і створено ревком.

В 1921 році був організований комнезам,керівником якого був Кравчук Сидор.

В 1923 році було створено сільську раду. Першим головою було обрано Маленівського.

В 1929 році було збудоване нове приміщення школи, спалене під час війни в 1943 році.

В 1930 році був утворений колгосп,який організували Іванюк Корній Андрійович, Прокуда Якуб Іванович, Прокуда Павло Устимович. Першим головою колгоспу був обраний Іванюк Корній Андрійович,  колгосп назвали «Червоний незаможник» , а в 1936 році перейменували на колгосп ім..Жданова. В селах Слобітка та Града  діяв колгосп ім..Ворошилова, головою якого був обраний Білошицький Степан Миколайович.

В обох господарствах налічувалось: 1100 га землі, трактор – ХТЗ, молотарка, двигун, сільськогосподарський інвентар. Всі роботи в основному виконувались тягловою силою.Були побудовані в колгоспах тваринницькі та інші будівлі.

В 1934 році збудували клуб, де зараз розміщений магазин.

Колгоспи зростали і міцніли, в наслідок чого зростав матеріальний і культурний рівень життя села, підвищувався життєвий добробут колгоспників. В особистому користуванні жителів села було: п»ять радіоприймачів, 20 велосипедів. Люди почали краще одягатись,ліквідували неграмотність,всі діти вчилися в школі,село помалу розбудовувалось.

Мирну і творчу працю селян перервала Велика Вітчизняна війна, яка розпочалася 22 червня 1941 року. Захищати свою Батьківщину від німецько-фашистських загарбників з села пішли на фронт 106 чоловік, з них 60 загинуло та 45 нагороджені орденами та медалями.

Вже в липні 1941 року наші села були окуповані німцями.В навколишніх лісах діяли партизанські загони ім..Чапаєва та ім..Щорса.В загоні ім..Щорса діяли партизани села Туровець Коржук Оксень Петрович, Іванюк Михайло Мусійович,Іванюк Галина Євтихіївна,Прокуда Володимир Тарасович,Скороход Юхим Дорофейович, Скороход Олександра Данилівна,Вербило Михайло Михайлович,Ковальський Павло Михайлович,Бобер Лідія Іванівна,Новак Лідія Михайлівна,Маркевич Іван Іванович,Маркевич Тетяна Максимівна. В селі діяла підпільна група, в яку ввійшли Марченко Микола Петрович,Чудовський Адам Лівонович, Войцехівський Богдан Михайлович Лотиш Михайло Якович.Підпільною групою керував Скороход Юхим Дорофейович.

Підпільники  тримали тісний зв»язок з партизанськими загонами і переправили в загони 93 чоловіки. За партизанський рух нагороджено медалями 4 чоловіки.

(Архів обкому партії.Фонд-76, опис-3а, лист- 45 - 46.)

За зв»язок з партизанами була розстріляна сім»я Канарських з 5 чоловік: батько Канарський Олексій Якович, сини Віктор та Антон, дочки Петра та Зоя. Їх могила знаходиться в м.Коростишеві.Був розстріляний Войцехівський Богдан Михайлович,могила якого знаходиться в с.Туровець.

Вигнано окупантами на каторгу в Німеччину з села Туровець 49 чоловік молоді, зруйновано і спалено 51 будинок та нову школу.

В червні 1943 року за допомогу партизанам були спалені навколишні хутори  Буймир, Града та Рудня-Грабівка.   .

Під час жахливої розправи з хутором Буймир окупанти спалили – 83 будинки, вигнали в Німеччину 24 чоловіки, розстріляли, закололи штиками і спалили живими,загнавши в конюшню 120 мирних жителі. В хуторі Града спалили 46 будинків ,вислали в Німеччину 16 чоловік. В Рудні –Грабівці було спалено живцем 44 чоловіки, це були працівники місцевого лісництва.

(Державний архів.Інвентарний хронологічний довідник № 58-59, ст.162,160,156).

Війна закінчилася,настав мирний травень 1945 року. Хто залишився в живих,поверталися додому і разом з усіма приступали до мирної праці. Село знову почало відбудовуватися.Рівень життя підвищувався.

До 1950 року в колгоспах були побудовані нові будинки,корівники, конюшня,свинарник, збудовано колгоспну контору. Колгосп придбав сільськогосподарські машини,підвищувалась врожайність зернових та технічних культур, зростало поголів»я худоби і підвищувалась продуктивність тваринництва. В селі було обладнано клуб в будинку де знаходилась контора колгоспу, добудовано школу до будинку,який був клубом до війни,збудовано новий медпункт.                                      

В 1950 році пройшло об»єднання Туровецької і Мошківської сільських рад з центром в с.Туровець.На об»єднаній сесії обох сільський рад головою Туровецької с/ради було обрано Єгорова Семена.

Одночасно були об»єднані колгоспи:Туровецький ім..Жданова, Мошківський ім..Будьонного, хутора Гради-Слобідський ім..Ворошилова, хутора Буймир «Шлях до соціалізму» і хутора Грабівка « 15-річчя Жовтня» в єдиний колгосп ім..Жданова.Головою об»єднаного  колгоспу став Побережний Юрій Олексійович. В об»єднаному колгоспі налічувалось 1850 га землі,6 тракторів, 4тракторні сівалки,2 зернових комбайни,6 автомашин і 2 легковика.

Колгосп був різногалузевим, в колгоспі було 5 рільничих і 1 городня бригади. В тваринництві було 657 голів ВРХ, в т.ч. 263 корови. Збиралися не погані врожаї.

15 лютого 1963 року колгосп ім..Жданова с.Туровець об»єднався з великим економічно сильним колгоспом «Здобуток Жовтня» с.Ліщин.

Село Туровець і всі населені пункти Туровецької сільської ради стали бригадами. 

В 1968 році на території с/ради  проживало 1175 чоловік,діяла школа,3 клуби, 2 медпункти, родильний будинок, 6 магазинів, поштове відділення.

В 1988 році Туровець від»єднався від колгоспу «Здобуток Жовтня» і став міжгосподарським підприємством по виробництву насіння кормових культур «Туровець». В 1989 році господарство було реорганізоване в колгосп «Прогрес», в 1992 році колгосп «Прогрес» реорганізовано в ААГ «Прогрес». В 2000 році ААГ «Прогрес» було перетворене в ТОВ «Прогрес». В господарстві налічувалось 17 тракторів, 9 комбайнів, 5 жаток,3 опилювачі,6 сівалок,5 борін,9 плугів,6 культиваторів,1 молотилка,1 гребка,7 косарок,6 причепів,8 навантажувачів,7 розкидачів,7 зерноочисних машин,26 возів,16 автомашин,9 ваг,2 пилорами,16 одиниць різного сільськогосподарського інвентаря.

З роками господарство повністю занепало. В 1995 році було розпайовано землю між селянами.

На даний час в соціальній сфері села залишились: клуб,бібліотека,

ФАП, пересувне відділення зв»язку, ТС на 50 абонентів, 3 магазини.

В 2016 році Туровецька сільська рада в процесі децентралізації ввійшла до складу Станишівської ОТГ.

За роки об’єднання було:

-Освітлено два населені пункти Грабівка та Буймир;

-Виготовлено проектно-кошторисну документацію на освітлення сіл Туровець,Лісівщина,Мошківка;

-Проведено капітальний ремонт дороги Житомир-Сквира-Ставище-Туровець протяжністю 850 м ;

-Проведено поточний ремонт доріг Туровець-Буймир та Туровець-Грабівка;

-Виготовлено проектно-кошторисну документацію на реконструкцію будівлі бувшої школи для установ Туровецького старостату.

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь