A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Станишівська територіальна громада
Житомирська область, Житомирський район

Історія села Кодня

Земле,ти бачила всього -

І славу,і народне горе.

Тож уклоняємось тобі,

Свята і невмируща Кодня!

Г. Мельник

Історія села

    Село Кодня розташоване за 25 км від обласного і районного центру та за 3 км від залізничної станції Кодня. Розміщене воно в лісостеповій зоні  на двох широких пагорбах, що непомітно переходять в рівнину. Зі сходу, півночі та півдня опоясане річкою Коденкою. Складовою  частиною Коднянсько  сільської ради є село Закусилівка.

Населені  пункти Кодня і Закусилівка що розташовані на берегах річки Коденка, з’єднують два мости: Браталівський (деревяний, має назву  з часів  Коліївщини - тут браталися війська  Гонти  і Залізняка) - по ньому йде шлях  на Бердичів, та Житомирський  (був деревяний, побудований  в 1912 році, а в  1968 році  замінено  бетонним)

    Вперше в історичних документах Кодня згадується в 1301 р. як містечко Коденград зруйноване татаро-монгольською навалою. З назви містечка виходить, що воно вже на той час було фортецею для захисту населення від нападів печенігів, половців, татар.

   Містечко Кодня належить до найстародавніших слов’янських поселень і життя його мешканців завжди були в небезпеці, оскільки через його територію пролягав торговий шлях з півночі на південь. Цей шлях називають в народі Чумацьким шляхом, або Чорним шляхом, через постійні набіги татар.

Тому вірогідно, підземні ходи були зроблені ще в далекі роки 12-14 ст., щоб ховатися від ворогів. Документально це не підтверджено, оскільки ніхто не вивчав, але і понині існують в народі легенди, що підземні ходи йдуть в сторону Бердичева і Житомира.

Тут же по другу сторону шляху був польський маєток останнього графа Апполона Ледоховського.

В 1321 році Кодня була під владою литовців. В 1469 році - спустошливий  набіг татар 1482 року місто зазнало руйнувань від загонів хана Менглі-Гірея. Після Люблінської унії 1569 року містечко Кодня перебувало під владою шляхетської Польщі.

Минуле Кодні тісно пов’язане з подіями гайдамацького руху на Україні. Коліївщиною одним з найбільших селянсько-козацьких повстань в 1768 році проти шляхетської Польщі. Кодня стала місцем страти повстанців…

    Всього страчено 3000 повстанців. Як відгомін тих часів, прокляттям звучали ще довго-довго слова «... щоб тебе свята Кодня не минула». На землях села 3 могили.

За селом на кургані де поховані гайдамаки, М.Залізняк та І.Гонта, в 1968році (до 200 – річчя) встановлено пам’ятну гранітну плиту з надписом «Вічна слава народним борцям Коліївщини. 1768-1968р.» ф

В 1846 році містечко  Кодню відвідав Т.Г.Шевченко, вклонився могилам славетних борців і мучеників за народну волю. Збирав народні перекази, розшукував старовинні документи, збирав малюнки гайдамацьких могил. В 1991 році в центрі села було встановлено пам’ятник великому Кобзарю (архітектор В.Нечуйвітер). Пам’ятник збудований на місці  костьолу, в ньому після революції була школа.

 Спочатку працювала церковно-приходська а з 1912 року відкрито двокласне училище. Та в 1914 році було збудоване приміщення  на чотири класи Земської школи. Після війни спорудили ще одну будівлю, і діти вже навчалися до 10 класу.

Земська школа( 1914р)

Гордість нашого села це-Храм Різдва Пресвятої Богородиці, розміщений на підвищені в самому центрі села, одна з найкращих архітектурних споруд села у формі Хреста з трьома входами та  чотирма колонами.

 Споруджена в 1841 році на місці ветхої  деревяної церкви, за кошти дійсного статського радника М.Л.Корженевського. Поряд з храмом  височить  дзвіниця яку збудовано в 1865 році за кошти прихожан та місцевого священика  Є.Троцького.

У2014 році головному приміщенню  школи виповнилося 100 років, але в 2003 році діти перейшли навчатися в нову школу.. ф

 

Нова школа (2003р)

В1860 році було невелике училище, але в ньому навчалися переважно діти куркулів. Лише в 1912 році   тут засноване народне училище, де навчалося 156 учнів. Не було клубу, бібліотеки. Працювала земська лікарня на  10 ліжок. На всю Коднянську волость з 1119 населеними пунктами було 1885 дворів, в яких проживало близько  10700 жителів.

Лікарню обслуговував один лікар О.Дахнович. Єдиним «культурними закладами» були  2 церкви, костел, 2 синагоги, 7 шинків. В містечку двічі на місяць відбувалися ярмарки.

В 1903 році  почала діяти  Коднянська  дільнична лікарня. Перші лікарі О.Духнович, І.Жигас.  Лікарня працювала на  27 сіл.

З 1924 року працювала державна аптека, при дільничній  лікарні.

У1938 році в лікарні вже працювало 10 лікарів, відкрито пологове відділення, працювала санітарна дружина. Зараз працює Коднянська лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини.

фоФ

Цікава історія села сільськогосподарського виробництва. На території Коднянської сільської ради в 1930 році (в той час два села Кодня і Закусилівки) було створено 4 колгоспи: ім..Чапаєва,ім..Петровського,ім..Ворошилова,ім..Калініна. У 1958 році об’єднали в одне господарство «Україна».

 У2002 році в селі працює 4 сільськогосподарські підприємства. У1932році створено Коднянська машинно-тракторну станцію (МТС)ф

 

На території панського маєтку у 1967 році   збудовано Будинок культури, при якому   діють краєзнавчий музей, бібліотека.

В 1970 році у с.Кодні побудовано винно-овочевий завод з випуском 80 тисяч літрів продукції в рік, яка продавалась на всій території СРСР а також за кордоном.

Стала Кодня місцем страти  в роки Великої Вітчизняної війни єврейських родин. Фашисти стратили за селом понад 500 жителів нашого села, та їх родин, що приїхали переховуватись. Ще майже тиждень ворушилася земля на місці їх гибелі. Це- Коднянський Бабин Яр.

ффф

ф

8 липня 1941 року ворожі війська захопили Кодню, в березні  1942 року створено підпільну групу з 8 чоловік, які  мали зв'язок з Житомирським підпіллям.

В роки війни фашисти спалили середню школу і костьол, що  примикав до неї.

31 грудня Кодня була визволена, 448 жителів села билися з ворогом на фронтових дорогах Великої вітчизняної війни, 173 з них загинули, 254 нагороджені орденами й медалями.

 

Гостями нашого села були письменниками: О.Опанасик, М.Колесник, М.Курильчук, В.Грабовський, Є.Куртяк, Є.Гуцало, Ю.Мушкетник, І.Слюта , В.Башинський.

 Особливою повагою  серед  односельчан користується Галиною Мельник, вона написала «Гімн  Кодні» (музика М.Машковського,слова Г.Мельник). Було видано  3 книги Г.М. Мельник: «Краю мій, доле моя», «Свята і невмируща Кодня», «Тернистий шлях».

Галина Мельник-педагог, літописець, краєзнавець.

 

Серед тих, хто пов’язав свою творчість зокрема з Коднею, чимало майстрів слова: Ш.Алейхем «Найщасливіший у Кодні» Н.Г.Гуслицький «Коліївщина» Ю.Мушкетник «Гайдвмаки»  В.Г.Медвідь «Розмова» «Збирачі каміння» «Кров на соломі» В.Г.Грабовський «Гайдамацька мати» М.Г. Глухенький «Коліївщина» «Колії» «Вилітіли орли» і.т.д.

 


Перша хата-читальня була заснована у 1946 році  у невеликій хатині по вулиці Вишневій. Хату-читальню утримували за кошти колгоспу.

З   ІСТОРІЇ    БІБЛІОТЕКИ

 

Першим бібліотекарем працювала  Лідія Хоменко. В бібліотеці завжди було людно. І цього ж року бібліотеку  перевозять на територію МТС, бібліотекарем там працював Дзюба Семен Васильович, через рік обов’язки прийняла  Стройман Тамара.

У 1958 році у бібліотеку прийшла працювати  Кравчук Галина Леонідівна і бібліотеку  перевели в центр села, в сільську раду, там виділили кімнату для бібліотеки.

У 1967 році бібліотеку перевели у Будинок культури  і в бібліотеку прийшла працювати ще один  бібліотекар Мельник  Ніла, яка пропрацювала 6 років.

У 1974 році прийшла працювати до бібліотеки Коваль Світлана,  пропрацювала 5 років.

З 1979 року прийшла працювати в бібліотеку Хробуст Світлана  працювала 4 роки.

З 1983 року по 1990 рік разом з Кравчук Г.Л.

У 1998 році  Кравчук Г.Л. пішла на заслужений відпочинок. І бібліотеку прийняла Рудніцька Ірина.

З 2003 року бібліотекарем працювала Шавлович Л.М., бібліотеку перевили на  другий поверх будинку культури.

У 2013 році бібліотеку прийняла Лавренчук Т.П. і працює до тепер.

За ці роки зроблено ремонт в приміщені бібліотеки, поповнено книжковий фонд  дитячої та дорослої худож. літ-ра, краєзнавчої літ-ри, зросло відвідування  бібліотеки зроблено краєзнавчий куточок при бібліотеці, працює дитячий гурток «Юна рукодільниця»

ПАМЯТКИ     ІСТОРІЇ

 

Братська могила радянських воїнів 1.

Коліївщина.

Братська могила радянських воїнам 2

Пам’ятник  воїнам-односельцям ,які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Пам’ятник Т.Г.Шевченку

Могили загиблих євреїв.

ПАМЯТНИКИ     АРХІТЕКТУРИ ( Національного значення)

Церква  Різдва  Пресвятої  Богородиці

Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці

(Місцевого значення)

Коднянська дільнична земська лікарня

Кодня багато має урочищ а історія їх пов’язана з їхніми назвами: Мочихвіст, Салиха, Лахтин, Скала, Каміння, Дубинка, Зарізана,

 


ПАМЯТКИ    АРХЕОЛОГІЇ: 
Кісюришіна, Криниця, Березина, Лиса Гора, Островок, Ланок, Хутір, Могилка, Фальварок, Бандура, Маказон, Жолобівка.

с.Кодня (за 480 м на північній стороні від північно-західної околиці села, лівий берег річки Коденки)- поселення 1 тис.до н. е. -2-4ст. н. е.

 

 

ПАСПОРТ

с. Кодня Станішівської  сільської  ради

 

Населений пункт с.Кодня. Територія    площа  населеного 5136,0     Населення  1858,      двори  670     особистих селянських господарств 558.

  Працює 25  підприємства та організації різних форм власності.

Працює Будинок культури, школа, дошкільний заклад «Сонечко» бібліотека, лікарська амбулаторія, поштове відділення, аптека.

    

Коднянська земля бачила і запам’ятала всі історичні події та життя свого народу. 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь