A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Станишівська територіальна громада
Житомирська область, Житомирський район

Історія села Іванків

Де тумани над Гуйвою виснуть

Ходить нині моє дитинство

На зелених густих отавах

Росянисті його сліди

Із далеких країв я лину

До ясного Полісся перлини

Ти садами квітуєш пянко

І так пахнеш медами Іванків..

По обидва боки тихоплинної річки Гуйви потонуло в зелені трав село Іванків, історія існування якого налічує понад 1500років.  А серед цієї чарівної природи проживають люди, які пишаються своїм населенним пунктом,та памятають своє коріння, та все, що повязано з минулим.

Легенда про походження села народилася в сиву давнину і передається з покоління в покоління. До навали монголо-татарської орди поселення називалось «Широка Долина». Іменували його так тому, що воно знаходилось у виямку,який оточували пагорби.Населення села жило мирно, займалося мисливством і риболовством. Але пішла чутка, що здалеку на руську землю котяться татарські вози з грізними воїнами , які вбивають людей, знищують їх оселі, сіють за собою лихо.

Зненацька налетіли вороги на село. Курявою вкрилась «Широка Долина». Як сарана накинулись завойовники на бідняцькі пожитки

 В одній хатині на кінці села жило семеро братів. Були вони вродливі і мали щиру вдачу.  Всі вони стали на захист села. Мов казкові богатирі хоробро бились вони з татарами, себе не жаліючи. Та так і полягли в нерівному бою за рідну землю. Найменший брат Іванко вибрався на найвищий явір,щоб бути вище за своїх ворогів. Скільки не намагалися татари знищити його,та все падали, скошені стрілами Іванка.Тоді вороги додумалися зрізати дерево. Впав додолу явір з хоробрим юнаком. І вороги його розіпяли.  На місці спаленого поселення виникло нове. Люди назвали його Іванковим, щоб память хороброго юнака жила вічно.

Село знаходиться за 22 кілометри від обласного центру . До 1926р.воно входило до Попільнянської волості Житомирського повіту. Розташоване воно на березі річки Гуйва, за 7 км.від залізничої станції «Града». Перші писемні відомості про нього відносяться до 1501р. У 18 ст.належало поміщикам Фортунату Михайлівському та Маряні Моржковській. З 1800року перейшло до родини Обухівських. На початку 80-х років19 ст. було продано окремими частинами Лідії Орловській та Миколі Терещенку.

В Іванкові діяв цукровий завод, побудований Терещенком,з щорічним виробництвом цукру 385 тисяч пудів. На заводі працювало 495 робітників. Завод знаходився на території будинку інтернату для престарілих. До заводу була проведена шосейна дорога від траси, яка є до наших днів.

Після революційних подій була створена Іванківська сільська рада робітничих селянських народних депутатів. Вона була розташована в будівлі, яку нині рекунструйовано під дитячий садочок. В 1986р. було побудоване нове приміщення сільської ради, в якому виконком працює і сьогодні. В 2014р. сільським головою було обрано Лисецьку О.П., яка нині очолює територіальну громаду. Зараз в населеному пункті проживає 674 жителі.

Головами сільських рад були

1923-1926      Лисюк Яків Іванович

1926-1928     Рибак Іван Григорович

1928-1930     Курач Терентій Андрійович

1930-1936    Лисюк Дмитро Опанасович

1936-1941    Беккер Андрій Станіславович

1941-1944    Присяжний Василь Оксентійович

1944-1952    Беккер Андрій Станіславович

1952-1956    Поліщук Максим Спиридонович

1956-1960    Шпаківський Володимир Григорович

1960-1964    Лебідь Трифон Юхимович

1964-1973   Лисюк Петро Дмитрович

1973-1975    Беземчук Павло Максимович

1975-1987    Гулевич Ніна Олександрівна

1987-2000    Маніхровський Василь Степанович

2000-2014   Гарбар Ніна Анатоліївна

2014-             Лисецька Олена Петрівна

 

   У 1923р. утворилася артіль «Червоний прапор», яку у 1928р. було перейменовано у колгосп «Червоний прапор»,а у 1972р.було реорганізовано у радгосп «За комунізм», а потім у 1996р. В КСП «Іванківське».

За цей період сільгосппідприємство очолювали 

           Концедайло Мусій Сергійович

          Онищук Сергій Давидович

         Безверхий Андрій Васильович

Поліщук Микола Федорович

Крючков Андрій Опанасович

Коваль Леонід Івнович

Буденюк Григорій Миколайович

Вакулюк Дмитро Павлович

Сокольчук Георгій Степанович

Найченко Володимир Михайлович

Хомчук Григорій Іванович

Маніхровський Василь Степанович

Коли р-п «За комунізм» очолював Найченко В.М. всі вулиці села було асфальтовано

З 2014р. Федько Олена Миколаївна очолює ПОСП «Іванківське», яке дії до сьогодні і базується на вирощуванні зернових та ВРХ

    Страшний голод 1932-1933років не обминув і нашого села. Вимирали цілі сімї, вулиці. В списки померлих занесли 407 чоловік. Нині на сільському кладовищі встановлено памятник жертвам голодомору.

 В роки Великої Вітчизняної війни всі, хто міг тримати зброю в руках пішли захищати Батьківщину. З поля бою не повернулося до сімей 128 солдатів, яким в 1967р. в сільському парку встановлено памятник Скорботної матері.

Молодше покоління гідно несло естафету своїх батьків та дідів. Пятеро юнаків було у складі військ, що виконували свій інтернаціональний обовязок в Афганістані. На щастя, всі вони повернулися додому.

Лисецький Василь Васильович

Тевс Леонід Володимирович

Коломійчук Микола Васильович

Федоренко Віктор Данилович. 

 Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2014р  Серед тих, хто йшов дорогою війни на сході України, були наші односельчани. На превелику радість учасники АТО повернулися до рідних домівок

Шендриченко Петро Григорович

Харчук Ярослав Миколайович

Ярмоленко Андрій Петрович

Берладін олексій Леонідович

 

Гулевич Олександр Васильович

Концедацло Генадій Аркадійович

 

 Пишається село, що тут народився Герой Радянського Союзу Мельник Василь Максимович. Будинок,  в якому він народився і виріс зберігся і на ньому встановлено меморіальну табличку.

 

 В 2001 р. в населеному пункті було підведено телефони, а в 2004р. проведено газ. У 85% будинків палає голубий вогник. У 2020р. в село було проведено інтернет.

Село розбудовується, вводяться в дію житлові будинки, народжуються дітки. А тому в2012р. було проведено реконструкцію та введено в експлуатацію дитячий садочок з новими сучасними меблями, побутовою технікою. Облаштовані ігровий майданчик, закуплено іграшки для дітей. З 2013р. завідуючкою ДНЗ «Казка» є Лисецька Наталія Олександрівна.

До революції в Іванкові діяла церковно-парафіальна школа, яка в 1918р. стала світською початковою.ю а з 1 вересня 1944р. реорганізована в семирічк,. згодом у восьмирічку, а коли в 1977р було побудовано нову типову двоповерхову будівлю, то школа набула статусу середньої.

Директорами шкіл за той час були

Гебрич Адам Іванович

Недашківський  Михайло Степанович

Ковальська Броніслава Іванівна

Дубровський  Павло Григорович

1968-1987   Левківський Пилип Якович

1987-1999  Гарбар Ніна Анатоліївна

1999- Захарчук Любов Василівна

 Про здоровя іванківчан дбає  фельдшер ФАПУ с.Іванків.  Марищук Світлана Володимирівна. Саме приміщення упорядковане, обладнане необхідним інвентарем та устаткуванням.

 

На каменистому березі річки Гуйва стоїть оберіг і берегиня села- Церква Різдва Святої Богородиці, яка побудована в 1707р. і є памяткою історії та культури. Всередині церкви куполи та стіни розмальовані фресками , аналогів яких немає в Житомирській області.

В 2012р.зроблено зовнішній ремонт самої будівлі і нині вона видніється синевою стін з будь-якого куточка села

   Наше село багате не тільки прекрасними краєвидами, а й працьовитими людьми .  Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені

Беземчук Павло Ростиславович

Бабчук Володимир Дмитрович

Гаврилюк Іван Степанович

Орденом Знак Пошани нагороджені

Колесник Валентина Федорівна

Гулевич Ніна Олександрівна

Мельник Михайло Пилипович

   Почесним званням мати-героїня нагороджені

Гарбар Харитина Фадеївна

Маценко Лариса Степанівна

Кочмарівська Наталія Вереміївна

Маніхровська Вікторія Зіновївна

  В селі  та за межами  населеного пункту встановлено 7 памятників воїнам, які захищали нашу Батьківщину у 1941-1945р. Всі вони закріплені та доглядаються учнями Іванківської ЗОШ. Діти повинні памятати тих, хто віддав своє життя, щоб вони могли жити і навчатися у просторих і світлих класах.

Щоб дитячі душі не черствіли, щоб пишалася молодь минулим, необхідно знати тих, хто відбудовував село,хто боронив рідний край. Їм будувати майбутнє, а наше завдання- виростити достойне покоління, яке б пишалося історичним минулим  нашого сільського роду.

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь